Приказки та прислів`я про зиму

 

 

Багато снігу — багато хліба.

 

Взимку сонце крізь плач сміється.

 

Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.

 

Держись, Хома, іде зима!

 

До завірюхи треба кожуха.

 

Зима без снігу — літо без хліба.

 

Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно.

 

Зимнє тепло, як мачушине добро.

 

Зимня пора усе підбира.

 

Зимою деньок, як комарів носок.

 

Зимою поле чисте, та хліб не родить.

 

Зимою сонце крізь плач сміється.

 

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чобо­ти — ледащо і їсти нема що.

 

Місяць лютий гостро кутий.

 

Місяць лютий спитає, чи взутий.

 

Мороз невелик, а стоять не велить.

 

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

 

Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — того нема.

 

Прийде зима, нажене ума.

 

Синиця пищить — зиму віщить.

 

Снігу багато —год багатий.

 

Сонце блищить, а мороз тріщить.

 

Сонце на літо, а зима на мороз.

 

Сумний грудень і в свято, і в будень.

 

Такий мороз, аж зорі скачуть.

 

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

 

Тріщи не тріщи — минуло Водохреща.

 

Хто літом спеки боїться, той зимою не мав чим гріться.

 

Як зазиміє, то й жаба оніміє.

 

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

 

Якби мені та сила, що в січні, каже лютий то я б бику-третяку роги вломив.